Євгеній Собчук зізнається, що воювати на донецькому напрямку було легше, адже це була рідна земля, де кожен день гинули побратими, а захищали своє. Хлопці не хотіли виїжджати з Донеччини, бо там вони могли більше все прорахувати та знали місцевість.

Після цього їхню бригаду перекинули на Сумський напрямок. Військовий зазначає, що вони готували себе морально, але ніхто нічого не доводив. Коли почали заїжджати машини з різними знаками, зокрема з трикутниками, хлопці почали ставити запитання.

Фото до матеріалу: Захисник з Черкащини: «Донеччина була дімом, а Курська операція — це була ціна врятувати тисячі побратимів»

Так для них почалася Курська операція, і підрозділ зайшов на територію РФ першим ешелоном 8 серпня 2024 року. Коли бригада зрозуміла, куди й для чого вони заходять, військовий каже, що хлопці були в ейфорії.

Вони знали для чого це робиться, з якою метою і розуміли, що стоїть на кону. Наразі це вже відомо — розтягнути сили агресора. І вони знали, яка ціна цьому, адже це треба було зробити, щоб врятувати тисячі хлопців і дівчат на інших напрямках.

Фото до матеріалу: Захисник з Черкащини: «Донеччина була дімом, а Курська операція — це була ціна врятувати тисячі побратимів»

Як тільки підрозділ зайшов на ворожу територію, їм була дана команда закріпитися й тримати кругову оборону. Після цього була сформована група, яка перевірила місцевість на наявність російських військових.

Фото до матеріалу: Захисник з Черкащини: «Донеччина була дімом, а Курська операція — це була ціна врятувати тисячі побратимів»
Фото до матеріалу: Захисник з Черкащини: «Донеччина була дімом, а Курська операція — це була ціна врятувати тисячі побратимів»