Військовий із Черкас, відомий під позивним «Салліван», розповів про особливості нового російського дрона «Герань-3». Цей реактивний Shahed-238 відрізняється від звичайної моделі не лише двигуном, а й характерним звуком польоту, який нагадує свист закипаючого чайника. Зовні обидва типи дронів майже ідентичні, але внутрішня конструкція змушує їх літати швидше та ближче до землі.

За словами експерта, реактивний варіант має турбореактивний двигун, що дозволяє розвивати швидкість до 500 кілометрів на годину. Попри це, дальність польоту скорочується до 500–600 кілометрів. Вага апарату становить близько 200 кілограмів, а бойова частина може нести від 50 до 90 кілограмів вибухівки.

Максимальна висота польоту для обох моделей сягає чотирьох тисяч метрів, проте в реальних умовах вона часто нижча. Погодні фактори, такі як вітер, опади або температура, можуть обмежувати висоту. Для польоту на великих висотах дрон потребує спеціальних засобів проти обледеніння.

Головна тактична перевага реактивного шахеда полягає у низькому польоті. Дрони намагаються летіти на висоті 30–50 метрів, щоб потрапити в «мертву зону» радарів української системи протиповітряної оборони. Чим нижче ціль, тим складніше її виявити та знищити.

Ця інформація є важливою для жителів Черкащини, оскільки змінюється тактика застосування дронів. Розуміння відмінностей між моделями та їхніх характеристик допомагає краще оцінювати загрозу та підготуватися до можливих інцидентів у регіоні.