У Гельмязівській громаді Черкаського району збереглося унікальне кулінарне надбання — бузинник, який готували понад двісті років. Цей десерт, схожий на варення з кислинкою, став офіційною частиною Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України завдяки зусиллям місцевого фольклорного колективу «Плешканівські молодички».

Олеся Семенець, староста села Плешкані та учасниця колективу, розповіла, що рецепт передавали від бабусі до онуки. Найстарша жителька села, яка прожила 103 роки, сама готувала цю страву, що дає підстави вважати її віком не менше 120 років. У часи, коли цукерок було обмаль, бузинник був справжнім місцевим смаколиком.

Щоб історія цього десерту не зникла, у 2018 році учасниці колективу почали його відроджувати. У липні 2022 року Міністерство культури України офіційно включило бузинник до переліку нематеріальної культурної спадщини. Це стало важливим кроком під час війни, коли культура та традиції стають головним захистом української нації.

Бузинник готують не лише в Плешканях, а й у сусідніх селах Каленики, Підставки та Гельмязове. У Підставках, наприклад, до десерту додають манку, що робить його ще більш унікальним і незамінним за смаком. Його порівнювати з киселем з бузини неможливо.

Нині «Плешканівські молодички» активно популяризують цей десерт серед дітей у школах громади, на фольклорних фестивалях та на святкових застірах. Бузинник залишається символом українських традицій, який ніхто не зможе забрати.