У Смілянському дитячому будинку-інтернаті сьогодні кипить життя, попри всі виклики воєнного часу. Зараз тут мешкають 167 вихованців, кожен з яких потребує особливої уваги та постійної опіки. Останнім часом велика родина інтернату поповнилася новими обличчями — сюди евакуювали дітей з інвалідністю з прифронтових територій.

Для цих підлітків паспорт — це не просто юридичний документ, а ключ до виживання та державної підтримки. Про те, як міграційники допомагають особливим дітям отримати свій перший документ, повідомили у Центрально-південному міжрегіональному управлінні ДМС.

Згідно із законом, з 14 років кожна дитина має отримати ID-картку. У випадку з вихованцями інтернату це питання стоїть надзвичайно гостро. Без наявності паспорта неможливо оформити соціальні гарантії: допомогу по інвалідності, виплати для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та інші види державної підтримки, від яких залежить якість життя та лікування дітей.

Під час останнього візиту фахівці Смілянського відділу ДМС допомогли оформити документи одразу шістьом вихованцям. Серед них — і ті, хто нещодавно прибув на Черкащину, рятуючись від обстрілів у рідних містах.

Робота з дітьми, які мають порушення розвитку чи фізичні обмеження, вимагає від працівників міграційної служби не лише бюрократичної точності, а й неабиякого терпіння. У цьому процесі є свої специфічні виклики: Складні перевірки, необхідність ретельно вивірити всі дані, особливо для дітей-переселенців, чиї документи могли бути втрачені.

Процедура фотографування для дитини з інвалідністю може стати стресом, тому фахівці шукають особливий підхід до кожного, аби отримати якісне зображення згідно зі стандартами. Якщо дитина за станом здоров'я не може відвідати підрозділ служби, міграційники самі виїжджають до інтернату з переносним обладнанням.

Співпраця Смілянського відділу ДМС та дитячого будинку-інтернату вже давно стала системною. Працівники служби розуміють: за кожною заповненою анкетою стоїть доля дитини, яка і без того зіткнулася з важкими випробуваннями. Завдяки такій синергії кожен вихованець отримує професійну допомогу.

Держава в особі міграційників приходить туди, де на неї чекають найбільше, аби жодна дитина не залишилася поза правовим полем і соціальним захистом.