2 травня у Каневі на сцені міського Будинку культури відбулася прем'єра соціально-побутової комедії «Майже фараони». Ця вистава стала першим справжнім драматичним твором Канівського Театру Ветеранів після успішного Різдвяного вертепу у грудні минулого року. Постановка за мотивами п'єси Олексія Коломійця розповідає про соціальний експеримент із обміну ролями під час святкування Дня села у селі Грушеве.

Ідея створити власний ветеранський театр народилася ще минулого літа завдяки ініціативі депутата Черкаської обласної ради Тетяни Волочай. Після зустрічі з художнім керівником Театру Ветеранів Ахтемом Сеітаблаєвим та продюсером Андрієм Різолею активісти Канівської громади вирішили реалізувати власний проєкт. Спочатку планували зібрати реальні історії військових, але ветерани-учасники категорично відмовилися від серйозної тематики, віддавши перевагу легкому та простому мистецтву.

Творчий колектив, у складі якого також працювали Оксана Кириченко, Оксана Труфанова та Валентина Шевчук, адаптував текст, залишивши лише імена деяких персонажів. Сюжет розкриває взаєморозуміння, любов та підтримку через кумедні події, що відбуваються у різних місцях громади: від старостату та школи до магазину та будинку культури. Актори блискуче втілили ролі, підкоривши глядачів своєю енергетикою та щирістю.

Окремою окрасою вистави став колективний народний танець «карапет», поставлений професійною хореографинею Олександрою Горідько. Сценічний рух та хореографія стали для учасників не лише розвагою, а й способом витанцювати тривоги. Саме хореографія була однією з найулюбленіших частин занять, допомагаючи учасникам знайти внутрішню рівновагу.

Ключову роль у проєкті відіграла кризова психологиня Юлія Зозуля, яка провела глибоку роботу з кожною акторкою та актором. Вона створила індивідуальний психологічний профайлінг, щоб визначити, яка роль найкраще підійде конкретній людині, не ранивши її психіку, а навпаки — зціливши. Цей підхід дозволив учасникам долати стрес та швидко заспокоюватися під час репетицій.

Для ветеранів, серед яких є як молоді учасники 24-ої бригади, так і дружини загиблих, театр став справжньою сім'єю та дієвою арттерапією. Учасники діляться враженнями про тепло, дружбу та підтримку, яку вони отримують у колективі. Наталія Шевченко, яка виконує роль директорки школи, зазначила, що проєкт дав їй впевненість у собі та спокій у вирішенні життєвих проблем.

Від благодійного першопоказу вистави було зібрано 47 800 гривень, які передано військовому з Канева, командирові екіпажу безпілотників Андрію Чайковському для боротьби з ворогом. Прем'єра отримала бурхливі оплески та теплі слова вдячності від глядачів, підтвердивши, що театр здатен не лише надихати, а й лікувати душі ветеранів.